Фінансова криза в Ірані підкреслює зростаючу привабливість Біткойна

• 27 жовтня 2025
• |
• 09:00

Фінансовий сектор Ірану вступив у нову фазу нестабільності після того, як Центральний банк офіційно оголосив банк Айанде інсольвентом, передавши його активи державному банку Меллі.

Цей крок фактично націоналізував те, що було одним із найбільших приватних кредиторів країни, і виявив масштаб збитків, які накопичувалися протягом років.

Втручання центрального банку та наслідки

Ayandeh, заснована в 2012 році та має понад 270 відділень, накопичила приблизно 5,2 мільярда доларів збитків та $3 мільярд боргу, згідно з даними Asharq Al-Awsat. Інтервенція Центрального банку має на меті запобігти ширшій контагіозності в уже крихкій системі, яка страждає від високої інфляції, тиску санкцій та знецінення ріала.

Офіційні особи заявили, що кошти вкладників залишаться в безпеці під гарантією Melli Bank, але громадська довіра різко знизилась. Було зареєстровано довгі черги в відділеннях Ayandeh в Тегерані та інших містах, що відображає широке занепокоєння тим, що обмеження на повернення коштів та повільні процеси страхування можуть затримати доступ до депозитів.

Депозитна страховка Ірану захищає лише до 1 мільярда ріалів — близько $930 — за рахунком, а компенсація часто займає роки. Депозитори, які тримають більші суми, тепер стикаються з ризиком значних списань.

Слабкість управління та структурний тиск

Провал банку Ayandeh пов'язують із поганою кредитною політикою, зокрема з великою кредитною експозицією до підприємств, пов'язаних з політикою. Серед його найбільших зобов'язань був комплекс Iran Mall, проект з великими боргами, який зазнав труднощів через перевищення витрат і низькі доходи.

Епізод підкреслює вразливості банківської мережі Ірану, де державні проєкти та обмежені потоки іноземного капіталу загострили нестачу ліквідності. Економіка, яка вже скорочується під дією нових санкцій, продовжує відчувати одночасні інфляційні та рецесійні тиски — комбінація, яка штовхає приватних кредиторів у все більш нестабільну ситуацію.

Глобальні Паралелі

Криза банківської системи Ірану відображає ширші слабкості глобальної фінансової системи. У Сполучених Штатах серія крахів регіональних банків у 2023 році — включаючи Silicon Valley Bank, Signature Bank та First Republic Bank — продемонструвала, як швидко може зникнути довіра вкладників в умовах високих ставок та невідповідності в балансах.

Хоча регулятори США стабілізували ринки, гарантуючи депозити, наступні стрес-тести та дані з галузі свідчать про те, що менші кредитори залишаються під тиском. Згідно з нещодавнім аналізом, регіональні банки продовжують стикатися з зростаючою заборгованістю, вищими витратами на фінансування та тонкими капітальними буферами, незважаючи на поліпшення резервів.

У розвинених і країнах, що розвиваються, цей шаблон залишається незмінним: коли довіра слабшає, виникають проблеми з ліквідністю, що часто змушує до консолідації або державного втручання.

Ширша дискусія: Фінансова суверенність

Події, такі як крах Ayandeh, знову підняли питання про ризик контрагента та фінансову автономію. Традиційні депозитні системи покладаються на централізовані гарантії, які можуть зазнати краху під час криз. На відміну від цього, децентралізовані активи, такі як Біткойн, функціонують без кастодіальних посередників, що дозволяє користувачам зберігати прямий контроль над своїми активами.

Прихильники Біткойну стверджують, що така архітектура забезпечує захист від інфляції та банкрутства банків, особливо в юрисдикціях, де не можна покладатися на страхування депозитів чи стабільність валюти. Хоча волатильність залишається основною перешкодою для інституційного прийняття, епізоди системного банківського стресу продовжують посилювати сприйняття децентралізованих активів як альтернативної форми фінансової гарантії, а не спекуляції.

Перспектива

Влада Ірану стикається з подвійним викликом стабілізації довіри до банківської системи та вирішення структурних проблем, які призвели до краху Ayandeh. Для глобальних інвесторів цей епізод слугує ще одним прикладом того, як сучасна фінансова вразливість не обмежується географією чи політикою.

Коли громадська віра в гарантії депозитів слабшає — чи то в Тегерані, чи то в Нью-Йорку — привабливість активів, що існують поза традиційною фінансовою інфраструктурою, неминуче зростає.