Згідно з нещодавно опублікованою спільною заявою США та В'єтнаму, уряд США вирішив продовжувати підтримувати тарифну політику у 20% на деякі товари з В'єтнаму. Це рішення відображає обережний підхід США у веденні торговельних відносин з В'єтнамом і свідчить про те, що американська сторона поки не готова до повного пом'якшення митних заходів щодо В'єтнаму.

Заява вказує на те, що США подальше уточнять список продуктів, які підпадають під вплив, та оцінять можливі варіанти коригування в майбутньому. Це залишає політичний простір для досягнення "нульового тарифного взаємного" режиму, але конкретний час реалізації поки не визначено.

Проте обидві сторони висловили готовність вирішувати проблеми, такі як нетарифні бар'єри, шляхом конструктивного діалогу та співпраці для сприяння здоровому розвитку двосторонніх економічних і торговельних відносин. Ця позитивна позиція свідчить про зусилля обох країн щодо постійного покращення відносин у сфері економіки та торгівлі.

Проте, експерти в галузі аналізують, що поточний напрямок політики свідчить про те, що відносини між США та В'єтнамом все ще перебувають на "обережному етапі адаптації". На цьому етапі в'єтнамські експортні підприємства, можливо, повинні будуть продовжувати стикатися з викликами, пов'язаними з тиском мит, та адаптуватися до цього складного торгового середовища.

Це рішення не лише вплинуло на експортну промисловість В'єтнаму, але й викликало увагу міжнародної торгової спільноти до напрямків торгової політики США. З огляду на зміни у глобальній економічній структурі, те, як США буде балансувати внутрішні інтереси та міжнародні торгові відносини, стане важливим показником для спостереження за їхньою майбутньою торговою стратегією.

В цілому, ця спільна заява розкриває тонкий баланс у торгово-економічних відносинах між США та В'єтнамом. Хоча обидві сторони виявили готовність покращити відносини, фактичні корективи в політиці все ще потребують часу. Ця ситуація також відображає складність сучасного міжнародного торгового середовища, а також компроміси, які країни змушені робити між економічними інтересами та підтримкою стратегічних відносин.