Потік та мудрість: вічні можливості крипторинку

При обговоренні крипторинку виникає одна цікава думка: ми повинні визнати силу трафіку, але не варто надмірно довіряти його мудрості. Ця ідея спровокувала роздуми про більш глибокі питання, зокрема, щодо того, чи досягла криптоіндустрія “історичної точки завершення”.

Багато людей втрачали впевненість у криптоіндустрії під час кожного ринкового циклу та обирали вихід, вважаючи, що токени вже переповнені, а ринок або певна сфера більше не мають нових можливостей. Однак така точка зору “кінця” часто виявляється помилковою. Біткоїн не є кінцем історії криптовалюти, навпаки, він є її початком.

Як зрозуміти діалектичні відносини між унікальністю біткоїна та постійними можливостями на крипторинку дійсно є великою перевіркою мислення. Оглядаючи бум токенів 2017 року, можливо, це було викликано надлишком гарячих грошей через недостатню пропозицію токенів. Але після ряду інновацій, таких як стандарт ERC-20, технологія інскрипцій та платформи з низьким бар'єром входу, обсяг пропозиції токенів зріс експоненційно, теоретично ринок вже давно має бути насиченим.

Проте, коли люди вважають, що простір для інновацій вже вичерпано, завжди знаходяться більш креативні особи, які прокладають нові шляхи, створюючи нові гарячі точки та можливості для збагачення. Це тому, що справжнім дефіцитом завжди є не токени самі по собі, а можливості отримати прибуток і швидко збагатитися.

Незалежно від того, якою великою є емісія токенів та якою швидкою є їхня реалізація, це не може задовольнити учасників ринку в їхньому прагненні до дефіциту — тобто до дефіциту можливостей заробітку та швидкого збагачення. Гарячі гроші завжди переслідують саме цей дефіцит, а не тільки токени самі по собі.

Доки ці гонитви не припиняться, ринок постійно створюватиме нові можливості. А рідкість можливостей для отримання прибутку та швидкого збагачення майже вічна, що означає, що гонитва за гарячими грошима також буде безкінечною.

У цій грі в погоню гарячі гроші схожі на осла, якого зав'язали очі і змушують крутити млин, вічно переслідуючи недосяжну мету, безперервно бігаючи. Ми не можемо стверджувати, що поточний “млин” є останнім, є історичною межею.

Ті, хто розуміє суть цієї гри та здатний нею маніпулювати, завжди можуть знайти можливості для створення нових “шліфувань”, щоб залучити капітал і продовжити цей цикл. Доки є ті, хто готовий брати участь, можливість створення нових можливостей завжди залишатиметься.

“Тертя” виникає через “осла”, а не навпаки. Як і в тому випадку, коли хтось може бути обманутим, то й існують ті, хто обманює, а не навпаки.

Чому нові “ігри на млині” постійно з'являються? Бо завжди є ті, хто невтомно переслідує. Кожен новий раунд гри упаковується як нова можливість для збагачення і широко рекламується.

Проте реальність часто є жорстокою. Мрії про швидке збагачення, за якими постійно ганяється гаряче гроші, зазвичай закінчуються збитками. Ресурси учасників обмежені, а гра, здавалося б, безкінечна. Переслідуючи безкінечність з обмеженим, результат можна уявити.

Врешті-решт, справжній прибуток часто отримують ті, хто контролює правила гри, дизайнери гри та платформи, що створюють мрії.